Post by Bandura on Jan 22, 2006 0:20:13 GMT -5
Article about Kuban bandurist Antin Chorny
Роман Коваль
Нариси з історії Кубані
Кубанський бандурист Антін Чорний
На початку ХХ століття бандура на Кубані була майже повністю витіснена гармошкою. Якщо де в станицях і були бандуристи, то вони тримали бандури, як музейну реліквію, а коли і грали, то переважно для себе 1. І не дивно. Адже в царській Росії цей інструмент був підозрілим, а самих бандуристів влада прирівняла до старців, яких могли на "законних" підставах вислати до Сибіру як "волоцюг".
Та у 1912 р. сталася, хоч і не помітна спочатку, та знаменна подія: на Кубань із Катеринослава приїхав Микола Богуславський - великий любитель і популяризатор бандури. Навколо нього в управі Чорноморської залізниці згуртувалися місцеві українці. Микола Богуславський захопив кубанців, здавалось, малореальною, ідеєю відродження бандури.
За справу взялися службовці Чорноморської залізниці Дражевський, Живило, Тищенко, син отамана станиці Охтанизівської Олексій Обабко та голова кооперативу зі станиці Пашківської Свирид Сотниченко. Саме ці любителі козацької старовини й стали ініціаторами відродження на Кубані бандури.
Заспів зробили кобзарі з Великої України. Їх запрошували на Шевченківські свята. Спочатку приїхав знаменитий вже тоді бандурист Гнат Хоткевич. Його виступи в Катеринодарському театрі перетворилися на апофеоз бандури. Зал у буквальному розумінні дрижав від оплесків та вигуків. Одні кричали: "Щ-е-е-е!", інші - "Б-і-і-с!". Екзальтована публіка буквально затероризувала Хоткевича. Щоб зупинити нарешті нескінчений концерт, він змушений був навмисно порвати струну на бандурі 2.
etc
ukrlife.org/main/kubann/1antin.htm
Роман Коваль
Нариси з історії Кубані
Кубанський бандурист Антін Чорний
На початку ХХ століття бандура на Кубані була майже повністю витіснена гармошкою. Якщо де в станицях і були бандуристи, то вони тримали бандури, як музейну реліквію, а коли і грали, то переважно для себе 1. І не дивно. Адже в царській Росії цей інструмент був підозрілим, а самих бандуристів влада прирівняла до старців, яких могли на "законних" підставах вислати до Сибіру як "волоцюг".
Та у 1912 р. сталася, хоч і не помітна спочатку, та знаменна подія: на Кубань із Катеринослава приїхав Микола Богуславський - великий любитель і популяризатор бандури. Навколо нього в управі Чорноморської залізниці згуртувалися місцеві українці. Микола Богуславський захопив кубанців, здавалось, малореальною, ідеєю відродження бандури.
За справу взялися службовці Чорноморської залізниці Дражевський, Живило, Тищенко, син отамана станиці Охтанизівської Олексій Обабко та голова кооперативу зі станиці Пашківської Свирид Сотниченко. Саме ці любителі козацької старовини й стали ініціаторами відродження на Кубані бандури.
Заспів зробили кобзарі з Великої України. Їх запрошували на Шевченківські свята. Спочатку приїхав знаменитий вже тоді бандурист Гнат Хоткевич. Його виступи в Катеринодарському театрі перетворилися на апофеоз бандури. Зал у буквальному розумінні дрижав від оплесків та вигуків. Одні кричали: "Щ-е-е-е!", інші - "Б-і-і-с!". Екзальтована публіка буквально затероризувала Хоткевича. Щоб зупинити нарешті нескінчений концерт, він змушений був навмисно порвати струну на бандурі 2.
etc
ukrlife.org/main/kubann/1antin.htm