|
|
Post by Bandura on Jan 21, 2006 14:51:50 GMT -5
|
|
|
|
Post by Bandura on Feb 17, 2006 13:22:34 GMT -5
У Торонто готують до друку твори для бандури написані Гнатом Хоткевичем 14.12.01, 14:28 Про цю та інші маловідомі сторінки творчості українського письменника в інтерв’ю для “Радіо Свобода” розповів відомий канадський композитор та музикант, заслужений артист України Віктор Мішалов. list.lviv.net/news.php?r=6&sd=25&sm=12&sy=2001Віктор Мішалов, який з власної ініціативи і за власні кошти вирішив упорядкувати і видати написані Гнатом Хоткевичем твори для бандури, такий задум виношував давно. Ці роботи дісталися йому, так би мовити, у спадок. Розповідає Віктор Мішалов: “Мій дядько Григорій Бажов вчився у Гната Хоткевича у 30-х роках. Він був близький друг родини і у 1938 році, коли заарештували Хоткевича, було видано ордер, щоб усі його речі конфіскувати. Дружина Гната Хоткевича роздала велику кількість його рукописів на зберігання до різних людей. І таким чином саме деякі твори для бандури потрапили до мого дядька Григорія Бажова. Він ці твори взяв із собою, коли виїхав у Німеччину під час війни, а згодом і в Австралію. Потім я зацікавився цими рукописами і почав розшукувати інших людей, які вчилися у Хоткевича і зібрав чимало учнівських робіт та інших композицій, які були у учнів Гната Хоткевича, котрі жили в Америці і в Канаді”. Віктор Мішалов зібрав понад 60рукописів. Деякі з них короткі - на одну сторінку – це вправи для бандури, етюди, а деякі великі партитури займають 40-50 сторінок. Серед них такі твори як “Поема про Байду”, “Буря на Чорному морі”, обробки різних творів Гната Хоткевича для бандури. Багатолітні намагання Віктора Мішалова сприяти тому, щоб ці твори були видані в Україні, на жаль, успіхом не увінчалися. Коли він вчився у Києві, то зустрівся з Андрієм Федоровичем Омельченком. Він був викладачем бандури у Києві і він на той час готував видання творів Хоткевича. Віктор Мішалов йому привіз фотокопії зібраних рукописів для редагування і перевидання. Це ще було в 1980 році. На жаль, Андрій Федорович помер і рукописи не були видані. Примірники зібраних творів Віктор Мішалов передав у київську консерваторію, у хор Вєрьовки, у державну капелу бандуристів, але вони чомусь не прозвучали. Деякі рукописи були передані до Інституту фольклору і етнографії у Києві і до професора Герасименка у Львові. На жаль, Хоткевич мав специфічний спосіб написання нот і ці речі не зовсім зрозумілі. Тому Віктор Мішалов взявся за те, щоб відредагувати їх. “Тут в еміграції, побачивши, що у 1980 році нічого не вийшло, ми запропонували ці твори для капели бандуристів, якою керував у той час Володимир Андрійович Колесник і у 1991 році, коли приїхали на Україну, то чимало цих творів прозвучало, - каже Віктор Мішалов. - Планували ми видати компакт-диск із цих творів і зробити такий великий проект із цих невідомих творів Гната Хоткевича. Але, на жаль, так сталося, що Володимира Андрійовича не стало і проект далі не розвивався. Я взяв цю справу на свої плечі і зараз потихеньку закінчую редакцію цих творів і потихеньку борюся за те, щоб вони були записані і прозвучали.” Ту помилку, що про непересічну особистість Гната Хоткевича українці, як в самій Україні, так і в діаспорі знають дуже мало, на думку канадського музиканта, ще не etc list.lviv.net/news.php?r=6&sd=25&sm=12&sy=2001 |
|
